Він роками сидів на шиї у дружини, а потім пішов до молодої красуні. Думав, що схопив Бога за бороду, але доля підготувала самозакоханому нарцису неймовірний бумеранг…
Його гардероб складався виключно з брендових речей, придбаних у наймодніших бутиках столиці. Артур свято вірив, що статус справжнього чоловіка визначається виключно логотипом на лівій стороні його дорогої сорочки. Відпочивати він також звик із розмахом, принципово не відмовляючи собі в маленьких радощах красивого життя. Двічі на рік він пакував свої фірмові валізи і літав на курорти, обираючи розкішні п’ятизіркові готелі з системою “ультра все включено”.
Їхній роман із Юлією закрутився з шаленою швидкістю, немов на небезпечних американських гірках. Втомлена від постійних робочих стресів дівчина була просто засліплена його кіношними залицяннями та підкресленою галантністю. Вже через якихось чотири місяці після того літнього вечора вони стояли під аркою з живих квітів. Гучне весілля на території розкішного заміського комплексу “Блакитна Лагуна” обійшлося в дуже серйозну суму. Організацію та фінансування цього грандіозного свята взяла на себе сама Юлія та заможні батьки Артура.
Але час невблаганно йшов уперед, і через п’ять років красива сімейна ідилія почала тріщати по швах. За ідеальним фасадом їхнього життя на Оболоні щодня розгорталася справжня, тиха побутова драма. Останнім часом Артур ледве стримував лють через постійні, як він вважав, абсолютно безпідставні претензії дружини. Йому здавалося, що Юлія перетворилася на вічно невдоволену фурію, яка тільки те й робить, що шукає найменший привід для конфлікту. Вона годинами могла вичитувати його за те, що він уже понад сім місяців сидить вдома, ігноруючи сайти з вакансіями.
Потім обов’язково починалися гучні сварки через розкиданий по кімнаті одяг, брудний посуд чи неприбрану вітальню. Але найбільше чоловіка доводили до сказу її постійні докори щодо неуважності до їхнього маленького сина. Юлія вимагала, щоб він проводив із Матвійчиком більше часу, ніж п’ять хвилин перед сном. Але хіба він міг розірватися на частини, коли його власний графік і так був неймовірно щільним та насиченим?
Ранок Артура був священним, недоторканним ритуалом, який він ніколи не порушував заради якихось побутових дрібниць. Він прокидався тоді, коли Юлія вже кілька годин напружено працювала за своїм ноутбуком, і неспішно йшов на кухню. Там він довго і медитативно заварював собі каву, насолоджуючись ранковим краєвидом на Оболонську набережну. Потім на нього чекала обов’язкова інтенсивна пробіжка вздовж Дніпра, щоб підтримувати своє тіло в ідеальній фізичній формі.
Після пробіжки він вирушав на своє традиційне двогодинне тренування в зал, де викладався на повну силу. Повернувшись додому, Артур мусив прийняти контрастний душ і ретельно нанести на обличчя свій улюблений зволожуючий лосьйон. Далі за планом був заслужений відпочинок на м’якому дивані: перегляд новин, листування з друзями та гортання соціальних мереж. Де в цьому щільному розкладі сучасного, успішного чоловіка міг знайтися бодай вільний час на миття підлоги чи складання конструктора з дитиною?
