«Ти навіть ходити не можеш!» — сміявся чоловік, представляючи гостям свою вагітну коханку. Він і гадки не мав, що я готова викрити всю правду…
Вона створила захищений файл і почала складати список фактів:
- Олексій бреше про сімейний стан Вероніки.
- Він виводить величезні суми з компанії в «тінь».
- Частина цих грошей йде на утримання Вероніки.
- Він бреше про відрядження.
Їй потрібно було більше доказів. Але внутрішній голос підказував: це лише вершина айсберга. Той Олексій, за якого вона виходила заміж, ніколи б так не вчинив. Коли він змінився? Чи, може, він завжди був таким, а вона була надто закохана, щоб помітити?
Наступного ранку Катерина зателефонувала Марині, своєму фізіотерапевту.
— Мені потрібна послуга, — сказала вона без вступу. — Це виходить за межі твоїх професійних обов’язків.
— Я заінтригована, — відповіла Марина. — І стривожена.
— Мені потрібно, щоб ти допомогла мені прослідкувати за моїм чоловіком. Я думаю, у нього роман.
Тиша в слухавці тривала кілька секунд.
— Я заїду за тобою о сьомій. У мене тоновані вікна.
Того вечора Марина підігнала свій непримітний Renault до елітного ресторану на Печерську, припаркувавшись так, щоб бачити вхід. І дійсно, о 20:15 під’їхав чорний Mercedes Олексія. Через десять хвилин з таксі вийшла Вероніка. Її вагітність під елегантним пальто була вже очевидною.
Катерина спостерігала через бінокль, як Олексій зустрів Вероніку. Поцілунок був зовсім не дружнім і не «менторським». А потім він поклав руку на її живіт — з такою ніжністю та гордістю, яку Катерина пам’ятала лише з перших років їхнього шлюбу.
— Я побачила достатньо, — тихо сказала Катерина.
Марина стиснула її руку.
— Що тепер?
— Тепер, — голос Катерини став сталевим, — я дізнаюся, наскільки глибоко це зайшло.
Наступні два тижні Катерина методично збирала докази. Вона знайшла виписки з карток, де фігурували покупки в ювелірних бутиках, яких вона ніколи не бачила. Знайшла бронювання вікенду в заміському комплексі Edem Resort під Львовом на дати його «відрядження».
Але найболючіше відкриття чекало її попереду. Перевіряючи кабінет Олексія в пошуках нових фінансових документів, вона знайшла маленьку оксамитову коробочку, заховану за книгами.
Всередині були не діаманти, а знімок УЗД. Напис свідчив: «Малюк Бондар, 24 тижні», а зверху чітко надруковане ім’я пацієнтки — Вероніка.
Катерина дивилася на чорно-біле фото, сльози застилали очі, коли почула за спиною голос Олексія.
— Якого біса ти тут робиш?
Вона рвучко розвернула візок. Олексій стояв у дверях, і на його обличчі гнів боровся з панікою.
— Шукаю правду, — відповіла вона, піднімаючи фото УЗД. — Твоя «талановита підопічна» носить твою дитину.
Обличчя Олексія миттєво змінилося. Гнів зник, поступившись місцем холодній, загрозливій масці.
— Ти не мала права ритися в моїх речах.
— Не мала права? — голос Катерини зірвався на крик. — Я твоя дружина! Ця дитина… це мала бути наша дитина!
— Саме тому я приховував це від тебе, — різко кинув Олексій, роблячи крок уперед. — Подивися на себе. Емоційна, істерична. Ти просто не стабільна, щоб знати правду.
— Не стабільна? — Катерина задихнулася від обурення. — Ти зраджуєш, крадеш гроші з фірми, купуєш квартири коханці, а не стабільна — я?
Олексій підійшов впритул, нахилився до неї, і його голос перетворився на небезпечний шепіт.
— Катю, ти не при собі після аварії. Лікарі попереджали мене про побічні ефекти твоїх травм та препаратів. Параноя, нав’язливі ідеї, переслідування.
— Не смій, — прошепотіла вона. — Не смій використовувати моє здоров’я проти мене.
Але Олексій продовжував, і в його голосі з’явилися нотки удаваного співчуття, від яких кров холола в жилах.
— Я хвилююся за тебе місяцями. Ці теорії змови… приховані камери. Так, я знайшов одну, — додав він, побачивши її переляк. — Катю, тобі потрібна серйозна допомога. Психіатрична.
— Мені потрібен адвокат для розлучення, — випалила вона.
В очах Олексія блиснуло щось лихе.
— Якщо ти вважаєш, що це найкращий вихід… Але я маю попередити: будь-який суддя врахує твій психічний стан при поділі майна. А з огляду на те, якою неадекватною ти стала, я буду змушений просити про встановлення опіки над тобою. Задля твоєї ж безпеки.
Погроза була прямою і страшною: Кинеш мені виклик — я запроторю тебе до божевільні і заберу все.
Після того, як він вийшов, грюкнувши дверима, Катерина сиділа у своєму візку, все ще стискаючи знімок УЗД. Вона очікувала скандалу, виправдань, але цей холодний розрахунок і газлайтинг були чимось набагато гіршим.
Пізніше тієї ночі, проїжджаючи повз кабінет, вона почула, як Олексій говорить телефоном. Двері були прочинені.
— Вона знайшла знімок, — тихо казав він. — Ні, не хвилюйся. Я документую її зриви вже кілька місяців. Мій юрист каже, у нас залізні аргументи… Так, судово-психіатрична експертиза буде першим кроком… Звісно, я подбаю про тебе і малюка.
