Адвокат у сфері військового законодавства Олег Леонтьєв розповідав Фокусу випадок зі своєї практики, коли чоловіка з одним пальцем на руці визнали придатним.
«У людини на правій руці був тільки один великий палець. Лікар-ортопед, полковник медичної служби у військовому госпіталі в західному регіоні, дав висновок, що рука з одним пальцем функціонує, втрат працездатності немає, і людина повністю придатна до військової служби», — каже Леонтьєв.
Цей випадок демонструє і «прогалини» у законі й те, як ВЛК виносять рішення без урахування реального здоров’я призовника. Але є й «приховані хитрощі» військкомів, до яких вони вдаються стосовно аспірантів і людей, на утриманні яких перебувають родичі з інвалідністю.
Наприклад, аспірантів змушують пред’являти документи, які апріорі не існують.
«Уже є випадки серед моїх клієнтів, коли військкомати вимагали величезну кількість додаткових документів, які доводять право військовозобов’язаного на відстрочку. Наприклад, в аспіранта вимагали студентський квиток, хоча в аспірантів такого документа немає, а також письмові звіти про складання сесій. Якщо військовозобов’язаний не може пред’явити документи за запитом військкомату, його направляють на військово-лікарську комісію та після цього вручають мобілізаційне розпорядження, що нібито людина не встигла оформити відстрочку», — каже Фокусу військовий юрист Микола Максимов.
Що стосується людей, які доглядають за родичем із інвалідністю, тут військкомати можуть спотворено підносити закон, що дає військовозобов’язаним право на відстрочку.
Юрист наводить випадок, який не так давно трапився на практиці: чоловік доглядає за батьком із другою групою інвалідності. Але у військкоматі відмовили йому надати відстрочку від призову, оскільки в сім’ї є ще доросла дочка, здатна доглядати за родичем. Щоправда, є один нюанс: ця сама дочка перебуває в Росії та не збирається в Україну до батька з інвалідністю. Фактично за чоловіком може доглядати лише його син, але військком вирішив його мобілізувати.
«Працездатна людина, згідно із законом, зобов’язана утримувати своїх батьків. І у військкоматі кажуть: «Нехай сестра повертається, а її брат, який фактично утримує батька з інвалідністю, йде на фронт». Інший випадок — у людини інвалідність, її чоловік або дружина за станом здоров’я не може її утримувати, але документів, які це підтверджують, немає. У них є дорослий син, який доглядає за родичем із інвалідністю. Але йому не дають відстрочку, тому що за документами в сім’ї є інша працездатна людина», — продовжує Максимов.
За словами юриста, якщо парламент вирішить посилити мобілізацію, можуть бути переглянуті норми, що надають відстрочку від служби певній категорії студентів. Наприклад, почнуть призивати тих, хто здобуває другу або третю освіту після 30 років і вступав до навчальних закладів у 2022 році після введення воєнного стану.
«Перші категорії, хто потенційно могли б потрапити під законодавчі зміни, це студенти 40-45 років, які у 2022 році вирішили здобути другу або третю освіту», — каже Максимов.
Докладніше про те, як, на думку військкоматів, «спірні» відтермінування можуть бути скасовані, читайте в тексті Фокусу «Виверти військкоматів: як мобілізують тих, хто має право на відстрочки».
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський відповів на запитання, чи планується прискорення мобілізаційних заходів і чи справді «служитимуть усі». Зеленський не дав прямої відповіді, однак зазначив, що щодо посилення мобілізації в Україні до нього зверталося військове командування.
