Кадрова проблема, поряд з дефіцитом боєприпасів, поступово виходить на перший план для Збройних сил України. Щоб розв’язати її, влада змінює підхід і починає використовувати метод «батога» і «пряника». Як це працюватиме?
Про критичну важливість нарощування мобілізаційного резерву в один голос говорять і військові, і політики.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в своїй гучній статті для видання The Economist вказує на необхідність усунення законодавчих прогалин для ухилянтів і розширення категорії мобілізованих.
Президент Володимир Зеленський, своєю чергою, каже про необхідність «нагальних змін» в процесі мобілізації.
«Всі в Україні розуміють, що в цій сфері потрібні зміни. І це питання не просто про кількість тих, хто може бути мобілізований», – заявив керівник держави.
«Це питання про терміни – і для кожного, хто зараз у війську, для демобілізації, і для тих, хто прийде у військо».
Парламент, кабінет міністрів, Міноборони і генштаб вже працюють над цим питанням. Понад те, деякі новації щодо мобілізації українців вже почали активно втілюватись у життя.
Незабаром напрацьований законопроєкт задля посилення мобілізації мають зареєструвати в Раді, а ухвалити його планують до кінця року.
Шукаю піхотинця
«Вакансія: штурмовик. Обов’язки: активна участь в бойових діях та виконання різноманітних бойових завдань. Зарплата: 50 -100 тисяч гривень».
Доволі незвично бачити таке оголошення на сайті вакансій поруч з пошуком «менеджерів», «юристів» і «мерчендайзерів»?
Тепер для України це має стати звичною практикою. Восени цього року Міноборони розпочало проєкт рекрутингу до війська добровольців на великих цивільних онлайн-майданчиках з пошуку роботи. Поки що це сайти Lobby X i Work.ua, але, за даними ВВС, найближчим часом планується розширити цей експеримент і на інші профільні сайти.
Працює все доволі просто. Військові командири з конкретних підрозділів розміщують вакансії, прописують умови і обов’язки, а зацікавлений громадянин може вибрати собі спеціальність і військовий підрозділ, в якому планує служити. Таким чином військкомат виключається з цього процесу.
До прикладу, вже згадані вакансії «штурмовиків» станом на початок грудня розмістили 3-тя штурмова бригада, батальйон «Айдар», тактична група «Реванш» і 37-а бригада морської піхоти.
Головне управління розвідки так само на сайтах шукає «розвідника» з мотивацією «нищити ворога» і «без близьких родичів – громадян РФ». Зарплата 70-140 тисяч гривень, плюс премії.
Слід зауважити, що потенційних військових через сайти оголошень шукають навіть районні військкомати (зараз вони називаються ТЦК – територіальні центри комплектування). Наприклад, в Чортківському районі Тернопільської області військкомат шукає артилериста, фізично здорового і зі «стійкими морально-діловими якостями».
Заступниця міністра оборони Наталя Калмикова, що відповідає за цей напрямок, каже, що рекрутингові компанії співпрацюють з оборонним відомством безкоштовно.
Для цивільних, своєю чергою, важливо розуміти, на яку спеціальність їх готові прийняти у військо і у який конкретно підрозділ, наголошує вона.
«Війська потребують фахових спеціалістів, а люди мають чітко розуміти, в яку частину і на яку військову спеціальність вони йтимуть», – зауважилапредставниця МОУ. — «Сьогодні ЗСУ потребують дуже багато спеціалістів із цивільними спеціальностями. Це і водії, і слюсарі, і газозварники, і будівельники».
Гроші в обмін на контракт
Інший шлях, який влада обрала, щоб стимулювати притік добровольців до війська, це фінансові виплати. За ідеєю Міноборони, в разі добровільного підписання контракту із ЗСУ на ім’я громадянина банк відразу ж відкриватиме картку, на якій буде певна сума – орієнтовно до 50 тисяч гривень.
Цей проєкт вже почав частково реалізовуватись. Поки що коштом місцевих бюджетів.
Так, наприкінці листопада Одеська міська рада затвердила можливість виплати грошової допомоги в розмірі 20 тисяч гривень мобілізованим. Щоправда, обсяг коштів закладений з розрахунку на одну тисячу добровольців в 2024.
Київська влада запровадила виплати по 30 тисяч новобранцям, які погодяться добровільно мобілізуватись в Збройні сили.
Для просування ідей з добровільного рекрутингу міноборони розпочало широку промо компанію.
Однак, скільки вже вдалося мобілізувати військових таким чином – невідомо. Але попередні мобілізаційні плани, з якими ознайомилась ВВС України, вказують на те, що основний акцент все ж буде робитися на розширенні все звичної «примусової» мобілізації.
Для цього представникам ТЦК хочуть надати нові повноваження, які в теорії, дозволять ефективніше налагодити процедури вручення повісток, затримання і доправлення громадян до військкоматів.
Ввечері 7 грудня Міноборони повідомило про «високий інтерес» громадян до рекрутингу через сайти вакансій. Зокрема, з 10 листопада, на майданчику Lobby X було розміщено понад 320 військових вакансій, на якій відгукнулися 6,5 тисячі осіб.
Менше винятків, більше обмежень
Слід зауважити, що остаточної редакції проєкту закону, який стосуватиметься мобілізації, ще немає. Робоча група з нардепів, представників Міноборони і генштабу все ще узгоджує його положення.
Очільник оборонного комітету парламенту Олександр Завітневич наголосив, що «цілісна картина» поки що відсутня.
«Коментувати окремі положення чи напрямки зараз складно, тому що ще немає цілісної картини. – зауважив він ВВС Україна. – Щось — це поки що чиїсь ідеї, без консультацій з військовими, щось — пропозиції для обговорення. Зараз ми намагаємося розробити комплексний документ».
Однак ВВС Україна змогла ознайомитись з ключовими ідеями Міноборони, які мають бути в законопроєкті.
Зокрема, буде звужено коло громадян, які матимуть право на відстрочку від армії. В першу чергу мова йтиме про позбавлення цього права тих, хто має близького родича з інвалідністю ІІІ групи.
Також скоротять перелік осіб, які зараз мають відстрочку через догляд за особою з інвалідністю І та ІІ групи.
Розглядається також скасування відстрочки для тих, хто вирішить отримувати другу чи третю вищу освіту.
На військовий облік також можуть взяти іноземців, які до отримання українського громадянства служили в збройних силах інших країн, а також особи, засуджені до тюремного ув’язнення за вчинення кримінальних злочинів.
Крім того, заплановані «мобілізаційні» зміни в Кримінальний кодекс і Кодекс адмінпорушень, зокрема збільшення терміну арешту для порушників, штрафів, а також введення можливості заочно притягати їх до відповідальності.
Планується, що ТЦК отримають більше інструментів для перевірки військово-облікових документів громадян на вулицях, доставки їх у військкомати, оголошення в розшук.
Для цього вони вже не потребуватимуть участі поліцейських. В деяких регіонах ці «новації» вже запроваджені як своєрідні “пілотні проєкти” де-факто. Представники ТЦК перевіряють документи, вручають повістки і навіть забирають військовозобов’язаних прямо на вулиці.
Громадяни будуть змушені мати при собі військово-облікові документи і пред’являти їх на вимогу співробітника ТЦК чи уповноваженого чиновника міської влади.
Серед можливих новацій – введення «Сертифікату захисника», фактично аналогу військового квитка, в мобільному застосунку «Дія». Оновлювати актуальні дані про себе в цьому застосунку військовозобов’язаний буде змушений кожні 60 днів.
Демонструвати цей «сертифікат» громадянин має при реєстрації прав власності на нерухоме і рухоме майно, одруженні/розлученні, для отримання вищої освіти чи медичних послуг, а також для перетину держкордону.
Повістки зможуть вручати не лише особисто під розпис, але і шляхом направлення на електронну пошту чи рекомендованим листом. Після оповіщення громадянин буде зобов’язаний з’явитися до ТЦК протягом 48 годин.
Наявність цих положень в майбутньому проєкті закону публічно підтвердив представник президента у Верховній раді Федір Веніславський. Цей механізм називається «публічна повістка», сказав він.
«Ці норми мають спростити отримання повістки і не дозволяти людям зловживати тим, що він нібито не отримує повістку і не порушує закон», – повідомив він в інтерв’ю «РБК-Україна».
7 грудня вже після виходу цього матеріалу президент Володимир Зеленський увільнив Веніславського від виконання обов’язків свого представника у парламенті.
Демобілізація. Чи буде вона?
Одне з найбільш дискусійних питань – це демобілізація військових, які воюють вже майже 2 роки. Це питання підіймалося ще рік тому, але вихід із ситуації влада так і не знайшла.
Проблема в тому, що Україна не має ані часу, ані можливостей фактично одночасно звільнити із ЗСУ сотні тисяч людей, які були мобілізовані на початку повномасштабного вторгнення.
Наразі дискусії продовжуються. Є пропозиції від депутатів встановити обмеження в 24 чи 36 місяців служби, однак вони не знаходять підтримки серед військового командування, каже ВВС Україна джерело у владі.
«Генштаб і інші силовики кажуть, що виступають взагалі проти демобілізації як такої аж до кінця війни. Шукаємо можливості їх переконати у зворотному», – сказав співрозмовник.
Поки що ж пропонується лише збільшити кількість відпусток та провести демобілізацію військовослужбовців-строковиків, термін служби яких завершився. Тобто це ті солдати, які були призвані в 2020-21 роках на строкову службу на 18 місяців, але через запровадження воєнного стану не отримали змоги звільнитись зі Збройних сил.
Крім того, планується розширити в законі перелік підстав для звільнення армійців. Зокрема таке право за власним бажанням отримають іноземці, які долучились до ЗСУ, військові, звільнені з полону (крім тих, хто добровільно здались ворогу), інваліди І і ІІ групи, курсанти-жінки.
Який шлях правильний?
Новації, які планує запровадити українська влада, ВВС Україна попросила оцінити полковника запасу, експерта Центру оборонних стратегій Віктора Кевлюка. В 2014 році, коли Київ був змушений вперше вдатися до проведення мобілізації військовозобов’язаних, він відповідав за цей процес у західних областях України.
Військовий пригадує, що лише за 2014-15 роки подав до суду близько 111 тисяч позовів проти осіб, що ухилялись від служби. Щоправда, суди розглянули лише 10-ту частину з них, а вироки отримали лише 1,2 тисячі обвинувачених. З них реальні тюремні терміни присудили лише трьом.
Відповідно, фахівець вважає, що кардинально не змінивши систему примусу, держава не отримає ефективну процедуру комплектування армії.
«Конституція пише, що захист вітчизни є обов’язком. А обов’язок передбачає примус. Якщо держава не хоче примусово забезпечити захист самої себе, то вона врешті програє війну».
Віктор Кевлюк має великий скепсис щодо дієвості запровадженого добровільного рекрутингу військових. «Яка ймовірність того, що ІТ-шник вибере собі професію штурмовика? ЗСУ зараз потрібні піхотинці. Цю війну виграє піхота, а не ІТ-шники», – каже він.
На його думку, всі ті, хто хотів добровільно приєднатися до Збройних сил, вже приєдналися.
«Вакансії найбільш затребуваних в ЗСУ професій будуть висіти завжди і туди будуть йти або ніхто, або вкрай мала кількість людей: романтики, дилетанти, заробітчани і ті, хто не розібрався, куди вони йдуть…Це ніяк не вирішить проблеми Збройних сил і абсолютно не покращить ситуацію».
Експерт визнає, що навіть у випадку повномасштабної мобілізації в Україні, людські ресурси обох країн є неспівмірними. Але зауважує, що шанс ЗСУ на перемогу є в нестандартному підході до ведення бойових дій.
«Ми можемо говорити про 2-3 млн мобілізаційного ресурсу в Україні. Ресурс російський 22-25 млн…Не варто порівнювати. Але ми сильні там, де ми ведемо асиметричні дії, до яких противник не готовий».
Міноборони станом на момент входу статті не відповіло на запит ВВС Україна щодо змін в процесі мобілізації.
Очільник провладної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія раніше заявив, що новий закон має бути проголосований принаймні в першому читанні вже до кінця поточного року.
Однак слід нагадати, що навіть якщо парламент підтримає ці нововведення, вони набудуть чинності лише після підпису президента.
А ця необхідна умова зовсім не є гарантованою, як показує приклад законопроєкту про зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, який Зеленський не підписує вже більше як пів року.
