За десятки років на держслужбі Валентина Іванівна Матвієнко встигла побувати і секретарем райкому партії, і надзвичайним повноважним послом, і віце-прем’єром, і губернатором Санкт-Петербурга, і головою Ради Федерації. За свою лояльність вона була затребувана як у брежнєвські, так і в путінські застійні роки. Вона змінювала крісла та посади, але завжди залишалася вірною владі — якою б ця влада не була!