Вона впустила кавун йому під ноги і згоріла від сорому! Хто ж знав, що цей незграбний випадок на курорті назавжди змінить її самотнє життя…
З цими словами він схилився над столом і почав майстерно розрізати тугу скоринку. Вона голосно тріснула, оголивши яскраву, цукрову серцевину. Ольга стояла поруч і мовчки дивилася на нього. У її грудях боролися дивні, суперечливі почуття: неймовірне полегшення від того, що вона зараз не сама, і водночас легке нервове напруження від присутності чужого чоловіка у своєму номері.
«А може, він і не такий уже й поганий, як я собі накрутила?» — несподівано промайнула світла думка в її голові.
— Тримайте! Ось вам найсолодша, центральна частина. Без кісточок, — урочисто сказав Олег, простягаючи їй величезний, ідеально рівний шматок, з якого вже крапав сік.
— Ой, дуже дякую, — тепло відповіла вона, приймаючи частування.
Оля вдихнула свіжий аромат і відкусила шматочок. Вона раптом чітко усвідомила, що цей безглуздий, випадковий епізод на південній вулиці може стати початком чогось абсолютно нового. Чогось легкого і, можливо, навіть значущого в її сірому, втомленому житті. А чому б і ні? Вона має повне право на маленьку радість.
Кавун виявився просто дивовижно солодким, а його соковита м’якоть буквально танула в роті, приносячи довгоочікувану прохолоду. Липкий сок стікав по підборіддях, бруднив пальці, і обоє дорослих людей раптом одночасно, із задоволенням промовили протяжне «м-м-м», після чого не витримали і відкрито, щиро розреготалися, дивлячись одне на одного. Лід остаточно скрес.
— Усе, я здався, більше не можу, — ледве відсапуючись від сміху, сказав Олег. Він встав з-за столу і попрямував до ванної кімнати, щоб вмити обличчя і вимити липкі руки.
Коли він повернувся до кімнати, Оля стояла біля відчиненого вікна, спираючись на підвіконня. Легкий бриз ворушив її волосся, а погляд був мрійливо спрямований кудись вдалину, на лінію морського горизонту. Вона була повністю занурена у свої нові, незвичні думки.
Олег тихо, майже невагомо підійшов до неї зі спини. Він обережно торкнувся її плеча, змусивши повернутися, подивився в її здивовані очі і дуже ніжно, обережно поцілував у губи. Цей поцілунок був боязким, але неймовірно теплим і пахнув свіжим солодким кавуном.
Серце Олі на мить завмерло. Чому б і ні? Якщо вже вона приїхала відпочивати і перезавантажуватися, то треба робити це по-справжньому, відпустивши всі свої київські страхи та комплекси.
«У мене ще ніколи в житті не було справжнього курортного роману», — промайнуло в голові жінки. Вона не відштовхнула його. Навпаки, закрила очі і дозволила собі просто насолоджуватися цим приємним, запаморочливим моментом, відповідаючи на поцілунок.
Олег м’яко відірвався від її губ і подивився їй прямо в очі з німим, запитальним виразом. У кімнаті повисла густа тиша, чутно було лише, як за вікном шумлять хвилі.
— Залишайся сьогодні у мене, — просто і дуже тихо сказала Ольга, роблячи крок йому назустріч.
Наступні дні відпустки пролетіли настільки стрімко, ніби хтось увімкнув прискорене перемотування. Вони були вщерть наповнені щирим сміхом, довгими відвертими розмовами під зірками, теплим морем і нескінченними романтичними прогулянками вздовж порожніх вечірніх пляжів.
Оля щодня телефонувала додому в Київ, і її мама, чуючи незвичну дзвінку радість та справжнє жіноче щастя в голосі доньки, одразу все зрозуміла без зайвих слів. У її втомленої Олі нарешті почався роман. Звісно, материнська радість сильно змішувалася з тривожним хвилюванням: мама дуже сподівалася, що донька не обпечеться цього разу і не повернеться додому з новим розбитим серцем.
Сама ж Оля просто насолоджувалася кожною хвилиною поруч з Олегом, абсолютно не замислюючись про те, що буде далі. Вона свідомо заборонила собі думати про майбутнє, дозволила собі розслабитися і повністю віддатися стрімкому перебігу подій, вбираючи в себе тепло південного сонця та емоції від нових, таких несподіваних стосунків.
