Командування наказало чекати, але вона пішла сама: як одна жінка-офіцер врятувала полковника

Другий вартовий різко обернувся на звук падіння, але Ганна нейтралізувала і його, миттєво перенісши вогонь із завченою швидкістю. Двоє усунуті. Залишилося вісімнадцять. Вона швидко скорочувала дистанцію, використовуючи сухий зрошувальний канал як природне укриття, тримаючи зброю на рівні очей.

Третій дозорний виринув на стіні, стривожено вдивляючись у темряву. Ганна завмерла за бетонним блоком, затримала дихання на напіввидосі й натиснула на спуск. Загрозу було ліквідовано.

Троє усунуті. Залишилося сімнадцять.

У таборі почався рух. Почулися гортанні вигуки, бойовики кинулися до стін. Хтось нарешті зрозумів, що на них напали, хоча вони досі не уявляли, звідки ведеться вогонь.

Ганна дісталася зовнішньої стіни й прикріпила невеликий термітний заряд. Він мав пропалити стару цеглу й бетон без гучного вибуху, який би видав її точне місцеперебування. Вона сховалася за рогом, активувала заряд і подумки відрахувала секунди горіння, поки отвір не став достатньо широким для проходу. Ганна ковзнула всередину стрімко й жорстко, водячи стволом карабіна в пошуках цілей.

У внутрішньому дворі панував хаос. Найманці метушилися, хапали зброю і намагалися вибудувати хоч якусь лінію оборони проти загрози, якої не розуміли. Ганна точними подвійними пострілами в корпус нейтралізувала перших трьох, які трапилися їй на очі, не давши їм жодного шансу на реакцію.

Шестеро усунуті. Залишилося чотирнадцять.

Кулеметник на одному з позашляховиків відкрив загороджувальний вогонь. Трасуючі кулі почали шматувати простір довкола неї. Ганна перекотилася за іржавий остов старого трактора, у той час як черга прошила місце, де вона стояла секунду тому. Вона виринула з іншого боку, спіймала в приціл силует стрільця і зробила три швидкі постріли. Кулеметник безсило осів на свою зброю.

Сім усунуто. Залишилося тринадцять.

З дверного отвору вискочили ще двоє найманців із піднятими автоматами. Ганна перевела приціл на першого і влучним пострілом знешкодила його, після чого спробувала перемкнутися на другого. Але затвор її гвинтівки з сухим клацанням відкотився назад — перший магазин спорожнів.

Вона виконала тактичну перезарядку. Порожній магазин упав на порепаний асфальт, а новий із дзвінким металевим звуком став на місце. Відпрацьована тисячами повторень м’язова пам’ять зробила цей рух майже непомітним. Ганна відразу ж відкрила вогонь по другому бойовику, який намагався сховатися за бочкою. Два влучання зупинили його.

Дев’ять усунуто. Залишилося одинадцять.

Вона почала просуватися до головної адміністративної будівлі, де бачила Коваля. Ганна рухалася низько, перебігаючи між машинами та бетонними блоками. Кулі свистіли над головою, вибиваючи фонтанчики пилу з-під її черевиків. Противник почав оговтуватися й координувати дії, усвідомивши, що їхнім табором зі смертоносною ефективністю рухається лише один нападник.

На даху з’явився силует із ручним протитанковим гранатометом. Ганна миттєво зупинилася, підняла ствол і ліквідувала стрільця ще до того, як він встиг прицілитися. Зброя з гуркотом впала у двір.

Десять усунуто. Залишилося десять.

Вона дісталася головних дверей, на секунду завмерла, прислухаючись, а потім вибила їх ударом ноги і стрімко увійшла всередину, контролюючи сектори. У приміщенні було напівтемно порівняно з двором, який уже освітлювався ранковим сонцем. Двоє найманців саме намагалися потягнути Коваля до чорного ходу.

Її раптова поява викликала в них паніку. Вони метушилися, намагаючись врятувати свого цінного бранця. Ганна діяла рефлекторно: постріл у першого, миттєве перенесення вогню на другого. Обидва впали ще до того, як встигли підняти зброю.

Коваль сидів на підлозі, зі зв’язаними руками і кляпом у роті, але він був повністю притомним. Його очі розширилися, коли він упізнав її.

— Сидіть тихо, пане полковнику, — сказала Ганна, дістаючи тактичний ніж і розрізаючи його пута. — Ми йдемо звідси.

— Капітане Костенко? Що ви тут, у біса, робите? — хрипко запитав він, розминаючи затерплі зап’ястя.

— Поговоримо потім. Рухаємося! — різко відповіла вона, піднімаючи його на ноги і спрямовуючи до виходу, тримаючи гвинтівку напоготові.

Вони зробили лише три кроки у двір, коли залишки ворожого підрозділу відкрили узгоджений вогонь. Восьмеро бойовиків одночасно почали стріляти, перетворюючи простір на пекло з куль, що кришили стіни й наповнювали повітря виттям рикошетів. Ганна штовхнула Коваля за надійне укриття і відкрила вогонь у відповідь, усунувши ще одного бойовика, який необачно висунувся з-за укриття.

Вона стрімко витрачала боєкомплект, стріляючи короткими серіями по кількох цілях, щоб не дати їм підняти голови, паралельно шукаючи шлях до відступу. Дванадцять усунуто, залишилося вісім. Другий магазин спорожнів.