«Бабка ти, Олю!» – мій чоловік зібрав речі і покинув дружину з дитиною заради молодої красуні… Але несподівано втрутилася доля!
Вже наступного ранку щаслива пара стояла в коридорі центрального столичного РАЦСу, заповнюючи бланки заяв. І саме тут на Каріну чекав перший серйозний сюрприз.
Зазираючи в документи нареченого, вона раптом округлила очі. Дівчина була свято переконана, що цьому доглянутому хлопцеві максимум двадцять два або двадцять три роки. А в паспорті чорним по білому стояла дата, яка свідчила, що йому вже тридцять! Але справжнім шоком став штамп про нещодавнє розлучення та інформація про наявність дитини.
— Тимуре… — Каріна розгублено підняла на нього очі. — Тобі тридцять? І ти був одружений? У тебе є син?! Чому ти мені нічого не сказав?
Тимур відчув, як по спині пробіг холодний піт, але його винахідливість спрацювала блискавично. Він зробив глибокий вдих, напустив на себе максимально сумний і благородний вигляд, та почав вигадувати історію прямо на ходу.
— Люба, це дуже болюча тема для мене, — зітхнув він, ніжно беручи її за руки. — Я хотів розповісти пізніше. Розумієш, та жінка… вона завагітніла від іншого чоловіка, який її кинув. Її власні батьки вигнали її з дому на вулицю. Мені стало її так шкода! Я просто зробив добру справу: одружився з нею, щоб дати дитині прізвище і дах над головою. Але жити без кохання неможливо, тому ми мирно розійшлися. Я проявив шляхетність, а вона… просто пішла своїм шляхом.
Каріна, через свою молодість і наївність, вислухала цю слізливу байку з відкритим ротом. Вона не лише повірила кожному слову, а й була до глибини душі вражена його добротою. “Який же він великодушний і самовідданий”, — подумала дівчина, і її почуття спалахнули з новою силою.
Весілля зіграли швидко, але з неабияким розмахом. Микола Іванович та Надія Петрівна, зціпивши зуби, оплатили банкет, оренду лімузина та розкішну сукню для невістки. Після свята молодята урочисто перевезли нехитрі пожитки Каріни з гуртожитку до батьківської “сталінки” на Печерську.
Проте ілюзії Тимура щодо сімейного щастя почали розсипатися вже в перші тижні. Каріна абсолютно не поспішала ставати зразковою дружиною чи турботливою невісткою. Вона терпіти не могла хатніх справ.
— Я майбутня стюардеса міжнародних ліній, а не прибиральниця, — заявляла вона, залишаючи на кухні брудні чашки.
Дівчина виправдовувалася тим, що їй треба готуватися до складних іспитів. А незабаром у неї справді почалася практика, стажування і перші тренувальні польоти. Тоді вона взагалі перестала звертати увагу на побут, чоловіка та його літніх батьків. Каріна приходила додому лише для того, щоб прийняти душ, переодягнутися, зробити кілька селфі для соцмереж і завалитися спати.
Надія Петрівна ледь не щодня висловлювала синові свої образи. Вона зі сльозами на очах згадувала Олю — спокійну, хазяйновиту і самостійну, — і щиро не розуміла, як він міг проміняти таку золоту жінку на цю ліниву і самозакохану дівчину, яка перетворила їхню квартиру на перевалочний пункт.
Слухаючи постійні докори матері, Тимур дивився на гори непрасованого одягу, на порожній холодильник і порожній погляд своєї юної дружини. Вперше за довгий час у його самовпевненій голові промайнула страшна думка: здається, він зробив найбільшу помилку у своєму житті.
