«Бабка ти, Олю!» – мій чоловік зібрав речі і покинув дружину з дитиною заради молодої красуні… Але несподівано втрутилася доля!

Але що він міг вдіяти, якщо в нього елементарно не було на це ні часу, ні натхнення? Ранок Тимура починався пізно. Він неспішно випивав каву, вирушав на пробіжку навколо озера, потім проводив пару годин у тренажерному залі. Повернувшись, він мав прийняти душ, переглянути стрічку новин, обговорити з друзями в месенджерах останні плітки та поскролити соціальні мережі. Де вже тут знайти час на пилосос чи дитячий майданчик?

Тимур абсолютно не переймався своєю безробітністю. Він щиро вірив, що просто чекає на “свою” посаду. Пропозиції з зарплатою, яка не покривала б навіть його витрати на спортивне харчування та одяг, він відкидав з обуренням. Хлопець втішав себе тим, що Оля заробляє чудово, їм на все вистачає. А якщо траплялися непередбачувані витрати, на допомогу завжди приходили його батьки, які регулярно підкидали синові грошенят.

Проте Оля ніяк не хотіла залишити його в спокої. Вона наполягала, щоб він узяв на себе хоча б частину хатніх обов’язків, раз уже цілими днями сидить удома. Тимур же обурювався: справжній чоловік не повинен мити посуд чи прасувати білизну! Її щоденні претензії він вважав верхом несправедливості та неповаги до його особистого простору.

Останньою краплею став конфлікт через новий смартфон. Одного вечора Тимур як би між іншим попросив дружину купити йому флагманську модель телефону, яка щойно надійшла в продаж і коштувала як дві середні столичні зарплати.

— Ти жартуєш? — Оля відірвала втомлений погляд від монітора робочого ноутбука. — У нас зараз немає таких вільних коштів. Наступного місяця треба платити за приватний садочок Данилка, а ще ми планували зробити косметичний ремонт у коридорі. До того ж, твій нинішній телефон куплений менше ніж рік тому!

Тимур почервонів від обурення і затаїв глибоку образу. Як вона сміє йому відмовляти? Він відчував себе приниженим. Чоловік абсолютно не розумів, чому дружина стала такою жадібною і холодною. З часом у його голові міцно засіла думка: Оля його просто не гідна.

Він щодня працює над собою, тягає залізо, ідеально виглядає, пахне дорогими парфумами. А що вона? Придивляючись до дружини, Тимур почав помічати речі, на які раніше закривав очі.

Незабаром Олі мало виповнитися тридцять. Через постійні дедлайни на роботі та догляд за дитиною вона геть закинула спорт. Після пологів її фігура трохи округлилася, втративши колишню дівочу тендітність. Крім того, Оля абсолютно перестала стежити за трендами моди, на відміну від свого чоловіка.

Зручні джинси, об’ємні худі та прості кросівки — ось і весь її повсякденний гардероб. Салони краси, нарощені вії чи дорогі процедури вона тепер називала “марною тратою грошей”, віддаючи перевагу тому, щоб відкласти копійку на відпочинок або дитячі потреби. Тимур дивився на неї і відчував, як усередині зростає глухе роздратування.

З кожним днем Тимуру все більше здавалося, що він гідний значно кращого життя. Роздивляючись у дзеркалі свій ідеально пропрацьований прес та стильну зачіску, він ловив себе на думці, що поруч із ним має бути зовсім інша жінка. Молодша, яскравіша, з фігурою фітнес-моделі та ідеальним макіяжем навіть зранку.

Він не став довго розмірковувати над своїм рішенням. Його его вимагало негайних дій. Одного п’ятничного вечора, коли Оля щойно вклала маленького Данилка спати і втомлено опустилася на диван у вітальні, Тимур став навпроти неї, схрестивши руки на грудях.

— Олю, нам треба серйозно поговорити, — почав він крижаним тоном, намагаючись надати своєму голосу максимальної драматичності. — Я хочу розлучення.

Він очікував побачити шок на її обличчі, і вже підготував цілу промову. Тимур різко заявив, що вона абсолютно перестала стежити за собою, перетворившись на типову домогосподарку. Його дратувало, що всі її розмови зводилися лише до робочих звітів, нових проєктів або того, що їхній син знову підхопив застуду.

— Розумієш, мені просто соромно вийти з тобою в люди! — кинув він найболючішу, на його думку, фразу. — Подивись на мене. Я маю чудовий вигляд, розвиваюся, стежу за трендами. А ти… Ти просто зупинилася в розвитку. Нам більше не по дорозі.