— Я поспішаю! — А нащо поспішати на свій же похорон? — вигукнула мені навздогін чорнява ворожка…
Згадавши слова про те, що Іра стає надто говіркою після кількох келихів ігристого, Сашко вирішив використати цю слабкість як можливість дізнатися більше. І ось настав день її грандіозного дівич-вечора. Ірина того вечора дійсно дозволила собі зайвого.
Повернувшись пізно вночі додому на таксі, вона була надзвичайно весела, розкута і хихотіла з кожного слова. Олександр, який терпляче чекав на неї, поводився як ідеальний, турботливий наречений. Він допоміг їй зняти туфлі і лагідно запропонував провести до спальні. Коли вони залишилися наодинці, хлопець, скориставшись моментом, обережно перевів розмову на тему фінансового благополуччя її батьків.
Весело посміхаючись, Іра спочатку лише відмахнулася від його розпитувань, але згодом побіжно все-таки згадала про можливість включення його у часткове керівництво бізнесом, якщо, звісно, він виявиться “хорошим і слухняним хлопчиком”. Ці слова змусили подих Сашка перехопити. Наскільки глибоко він готовий зайти у це пекло заради розкриття злочину? Проте бажання допомогти правосуддю та інстинкт самозбереження змусили його продовжувати цю небезпечну гру.
Розмова раптом набула несподіваного повороту, коли Іра з лукавою, майже хижою гримасою на обличчі згадала про “дуже цікаву і прибуткову частину татового бізнесу”. Олександр, зобразивши щире захоплення і зацікавленість, поспішив дізнатися, про що ж саме вона говорить.
Іра з таємничим виглядом притулила вказівний палець до своїх губ і тихо, з ноткою моторошного холоду вимовила:
— Хто багато знає, той у лісі відпочиває, котику.
Ця фраза пролунала як вирок. Вона лише посилила підозри Олександра, і він почав обережно, ніби жартома, розпитувати, про який саме ліс ідеться. Чи не про карпатський часом? Проте це викликало у сп’янілої дівчини лише роздратований мах рукою. Вона зрозуміла, що ляпнула зайвого.
Тоді Сашко змінив тактику. Він тяжко зітхнув і з удаваним сумом зізнався, що йому доведеться ще дуже багато і важко працювати в банку, щоб досягти хоча б десятої частки того рівня, на якому живе її родина. Він висловив побоювання, що одного дня вона може покинути його через бідність, і запропонував прямо завтра зустрітися з її батьками, щоб показати їм свої амбітні бізнес-ідеї.
Однак Іра, знову загадково всміхнувшись, відповіла:
— Завтра не вийде. У батьків завтра вночі велике відвантаження товару на складах. Їм буде не до тебе.
Тієї ж миті вона, здається, усвідомила, що бовкнула зайвого сторонній людині, і квапливо перевела розмову на вибір кольору серветок для весільного банкету. Але Олександру цього було достатньо. Він уже міцно вхопився за цю безцінну інформацію. У його голові миттєво вишикувався логічний ланцюжок, і він сподівався, що ця зачіпка допоможе поліції нарешті накрити злочинців на гарячому і врятувати його від долі попереднього нареченого.
